Нас неначе ізолювали
і відправили в різні світи.
Я з думками про тебе вставала
і гадала:" а де зараз ти?.."
Тепла кава. Папір. І спогади.
Ти хворієш. І я також.
Ця застуда! Ці хибні здогадки
остогидли мені. Ще й дощ.
А ти як? Іще лихоманить?
Ти приймай усі ліки, як треба.
Ти одужуй скоріш. Рядками
мої вірші летять до тебе..
Ти читай. Може, стане тепліше...
Може, серце вони зігріють...
У жахливій самотній тиші
Ти лікуйся моїми мріями…
5.ХII.12
© Віталія Костюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419130
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.04.2013
автор: Ві Костюк