ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Простір галактичної поеми…" АВТОР: Ірина Кохан
********************************************************
Розчинюся у просторі космічнім,
І почуття відправлю в небуття,
Між зорями душею я полину,
Звільнюся від тілесного ярма.
Зірву з сузір‘я Андромеди зірку,
В барвисте сяйво Оріона загорну,
У вирії багряного сплетіння,
Ту зірку поміж неба нанесу.
Візьму із простору планети кольорові,
Навколо зірки по орбітах я пущу,
Засяє ранок на отій планеті,
Яку я потім "ЗЕмлею" назву.
Із неба розіллю потоки водні,
В блакиті білі хмари розстелю,
І поміж вод бурхливих повних,
Платформи суші вгору підійму.
Зрощу на суші я квітки барвисті,
Дерева пишні в гору підійму,
Тебе чарівна і граційна Єва,
З ребра Адама у ночі створю.
В уста твої вкладу я чисту мову,
Наповнену пісень про майбуття,
У тіло й душу я наповню вроду,
Щоб ти прекрасною завжди була.
І в час, коли на небо ти поглянеш,
В міжгалактичному сплетінні днів,
Тебе, чарівна Єва, світлом я осяю,
Торкнуся серця струн замріяністю снів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419237
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Сергій Ранковий