Глипає час крізь скло циферблату,
А посуд на щастя б’ється.
Якось в житті я дам собі раду,
Хоча це не всім вдається.
Стрибає сонячний зайчик по вухах,
І загляда просто в серце.
Мозок свій просто не буду слухать,
Хоча це не всім вдається.
Вдача сміється, ніби навмисно,
А вчора ще усміхалась.
Падають зорі, ніби намисто,
Щоби в них щастя ховалось.
Глипає час крізь скло циферблату,
Лежать на підлозі скалки.
Якось в житті я дам собі раду –
Цього я навчився змалку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419243
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Кот Єльпітіфор