Твоє кіно

По  стелі,  по  стінах,  по  мокрій  підлозі,
По  синьому  небі  -  сліди.
Я  більше  терпіти  неправду  не  взмозі..
Навколішках  прошу  -  іди.

Ти  гарно  зіграв...  Тобі  б  оскара  дати,
Покликати  б  щиро  на  біс.
Іди...  Ти  не  зможеш  мене  покохати.
Не  стій,  не  давися  від  сліз.

Ти  мовчки  збиватимеш  попіл  у  руку,
Я  питиму  біле  вино
За  нашу,  найдовшу  у  світі,  розлуку.
Іди...  Бо  життя  -  не  кіно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419366
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Svetok