Хтось весною марить день і ніч,
дехто прославляє зиму досі...
Кожному своє...Відома річ...
А мені до смаку рання осінь...
Сонечко ще душу веселить,
І дівчата радують ще в міні.
Літо бабине! Чудова мить!
Тішить очі неба колір синій.
Щедро яблука рясніють у садах,
люд копати бульбу потягнувся.
І відводить душу на грибах
той, хто до зорі іще проснувся.
Хоч дерева в зелені стоять,
але смуток жовтим проглядає...
Скрізь жоржини, мальви майорять...
Кращої пори, мабуть немає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419367
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Анатолійович