(20 квітня – День українського футуризму!)
Вітер потужний, сталеві вітрила
Гне на величній щоглі.
В путь мої браття! Бо довше несила
Ніжитись нам на мілі.
Бронзові хвилі в осрі́бленій піні,
Стогнуть в гранітні борти.
Мармурних чайок потоплені тіні
Вкажуть нам курс до мети.
М’язів стожильних могутні канати
Спухнуть чавунним ядром.
Татуювання порочні стигмати,
Чорта сполохають злом.
Хай, рибохвості скрекочуть наяди
У водоверті штормів.
Матом задраємо трюмові ляди,
В залпі щетинних ротів.
В келих смолу наливай розігріту!
Компас тримай в сонцепад!
Наша мета – доплисти до крайсвіту,
Щоб повернутись назад!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419406
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.04.2013
автор: Осіріс