Не закохуйся у поетку.

Так,саме  у  поетку.  Бо  поетесса  то  вже  жінка,  а  вона  ще  ж  тендітна  дівчинка.
Вона  говоритиме  до  тебе  метафорами  і  загадками,  і  очікуватиме,  що  ти  все  зрозумієш  або  навіть  так  само  відповісиш.  Якщо  вона  тебе  кохає,то  можливо  навіть  скаже,  що  твої  обійми  це  ковток  свіжого  повітря,  а  твій  дотик  не  проміняла  б  ні  на  що.  
Їй  ніколи  не  буде  достаньо  того,  що  ти  скажеш  яка  вона  красива,  вона  ж  прагне  сяяти  та  просвітлювати.  Вона  віддасть  перевагу  тюльпанам  й  фіалкам,  а  не  яскравим  трояндам.  Вона  захоче  щоденних  іскринок  у  твоїх  очах,  але  ж  ти  не  бенгальський  вогник.  Вона  вибере  вишеньки,  а  не  шоколад,  і  бігатиме  босоніж  по  траві  між  квітками,  а  не  вечерятиме  з  тобою  при  свічках  у  ресторані.  
Якщо  ти  її  розізлиш,  вона  не  заплаче,  а  візьме  ручку  і  все  опише.  Тоді  ти  подумаєш,  що  було  б  простіше,  якби  вона  просто  злилась.  Натомість  ти  станеш  лише  темою  її  наступного  шедевру.  Тому,  краще  не  закохуйся  у  поетку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419461
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2013
автор: Емілія Вейн