Ми шукаєм собі пристанища
І не хочем змиритись з дійсністю -
Подорожні ми. Навіть станси ще
Не звучать лебединою піснею.
Ми йдемо і несемо тяготи
Наших днів і ночей наболілих,
А десь там уже човен лагодить
Перевізчик - Харон пристарілий.
Щоби душу, сповнену осені
Не лишити надії останньої,
Переправити в небо з просинню,
Скоротити дорогу дальнюю.
Не зови нас іше пристанище.
Не готові ми в небо синєє.
Ще народяться строфи - станси,
Стануть піснею лебединою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419517
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 19.04.2013
автор: @NN@