Сьогодні чи завтра для мене станеш автором,
Для тебе я залишуся простим аматором.
Твій аватар надалі мені душу гріє,
Сильний удар у мене не вселив надію.
Можливо, краще нам, щоб ми не спілкувалися,
Не можу відірвати очі від твого лиця.
Якби палив, пускав би кільця диму,
Ще й зліва чорний янгол каже: кинь цю риму.
Для мене вірші це хобі, це більше, це ремесло,
Життя для мене як річка, а пісня як весло.
Я човен, що пливе до твого материка,
Нічого, що я не Колумб, ти не Америка.
Моя рука все писатиме й далі пісні,
Життя без тебе – ніби страви в їдальні пісні.
Ти наче поруч, наче тут, ти завжди онлайн,
Та смс на телефон пише лише лайф.
Забути кохання?
викинути його у смітник?
Ти знаєш, мабуть це не реально.
Та за все своє життя я до всього звик.
Хтось озирався, йшов по воді, я по асфальту,
Де просто калюжі, болото, бруд, розлита фанта.
Твого фаната ти сама рішила вбити,
У переносному сенсі, тепер залитий він.
Немає посмішки, одні лише зморшки,
І під очима мішки, розбиті під ногами горщики.
В іграшки ми гралися за виграшки,
Напевно, ти щаслива зараз і знімаєш вершки.
А я у ящики складаю весь непотріб зі столу,
І сам себе таким вважаю, адже зіпсований.
Профінансований своїм заводом біднуватим,
Давно не можу вже нести для нього гідну варту.
Та заспокоюсь, я знаю, що чогось тут вартий,
На цьому світі, в цім житті, для мене ляжуть карти.
Але я був би щасливим і мав би долю тепла
Якби була кнопка, під назвою «Stop Love».
Забути кохання?
викинути його у смітник?
Ти знаєш, мабуть це не реально.
Та за все своє життя я до всього звик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419555
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2013
автор: I-ney