О, як душі моїй позбутися мозолі,
А серцю – всіх невиліковних ран,
Що нанесла мені ти від неволі,
Від митарства нездійснених кохань?
Як винести в собі оту гіркоту,
Яку мені випліскувала ти?
Як зупинить в душі лихих роботу,
Щоб в самоті піти в нові світи?
Як подолать мені оті страждання,
Що по-злодійськи в душу заповзли?
Як втамувати болі і бажання
Втлумити світ - неправедний і злий?
Лишається одна лиш перспектива,
Не бачу інших я альтернатив –
Нести свій хрест, надіючись на диво...
...На щастя під вікном я ружу посадив.
29.08.08 - 20.04.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2013
автор: Олекса Удайко