Палахкотіння

Світ  неначе  весь  палає
Та  іскриться  у  пітьмі.  
Кожен  день  хтось,  десь  згорає,
Кожен  день  нові  огні.

Дехто  тліє  довгий  час,
Інший,  як  зоря  сіяє,
Та  всерівно  кожен  з  нас,
В  якусь  мить  згасає.

Ті  що  тліють,  диму  повно  
Завжди  напускають,
І  самі  не  палахкотять,
Ще  й  інших  так  коптять.

У  кожного  є  свій  вогонь,
Своя  іскра  та  свічка,
Та  чи  палати,  чи  тліти  нам
Це  вибір  кожного,  не  звичка.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419656
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: Нічний