Сонце в небі ледь жевріє,
Доторкаючись землі.
І туман траву всю криє,
Що вмивається в росі.
Вітер листям тихо грає,
Червоніє небокрай.
Все навколо оживає,
І проміння обіймає.
Трави всі що є у полі,
Починають свій танок.
Прокидаються всі кволі,
Й танцють ранній рок.
Бородатий старий місяць,
Вже іде відпочивати.
Надоїло всеж йому,
Сон планети чатувати.
Зорі всі за ним біжать,
Находилися за ніч.
Усе небо було вкрили,
А тепер усі у низ.
Ніжно так травою вкрились,
Світло вимкнули в собі.
І чекають дідугана.
Щоб забрав їх із землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419661
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: Нічний