Давно не прагну буть святим,
Бо святість - тільки дим,
А світ буває і холодним, і пустим,
Буває теплим і живим, -
Він є таким!
Чи ж варто возвеличитись над ним?
Бо якщо і станеш ти святим,
Чи стане світ цей краще?
Чи не осудять,
Чи лаять вже не будуть?
Людина - то суцільні хащі,
У когось рот, а в кого паща.
Для когось геній - хтось назве тебе ледащо.
Хтось наче словом в вічі лащить,
А спиною обернешся, то трутом пащить.
Давно не прагну буть святим,
Чи варто в світі бути ним -
Розіп'ятим, але воскреслим?
Хоча моральний дух нас хрестить,
Та шлях лежить через Голгофу
Людських страждань і почуттів,
Утрат, поразок, перемог, надбань
І безлічі світів,
Бо кожний з нас - планета,
І в кожному живе душа поета.
24.08.-31.08. 2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419688
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.04.2013
автор: Ростислав Сердешний