Горить душа ,горить усе !
Усердці вдчува пекоту.
Незнаю,що це ?
Відчува усе,
Напевно зглоднів ?
У грудях,ще якась колота.
Тремчу я весь ,
слова пропали,
неначібто узяв праліч,
Слова поділись невідомо де!
Незнаю,,,!що це?...
напевно відпустило...
внезапно сяйво засвітило,
Усерці,щось застугніло,
як пелесилити оце!???
Усього ломить,вот і все .
невже ,це Грип?
Напевно ні!
Діагноз лікар не підтвердив!
Сказав ,що це душа болить.
Що кличе когось у своє сердце!
Що хтось повинен відчинить.
Хворба ,ця невиліковна,
Хронічню ,бува вона,
І деколи буває невгамовна,
Бо ні підсилу відчинити!...
Одній людині,лиш вона!
Невже бува друге кохання,
яке опівночі збудило ,
мене самого спозарання!
невже повірити у це?
Хоча так тяжко дихати у груди
Напевно так?
Прийшло кохання!
Хоч і не віриться у це!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2013
автор: Вовчок