Паслися відчуття мого кохання,
Твоя байдужість довго їх пасе.
Жорстоко б"є.І звечора до рання
Щось скубає коханнячко сумне.
Я випила три келихи світанку,
Сім келихів недоспаних ночей.
Сп"яніла і відсовую фіранку.
І не стуляю знову я очей.
Навшпиньках ходить сонце біля хати,
Боїться розбудити почуття.
Не знає-посадили вже за грати,
Просидить у в"язниці все життя.
Не бачить волі і засохлу скибку
Розмочує в горняточку із сліз.
І слухає в душі найкращу скрипку,
Що вітер отій подрузі приніс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2013
автор: Відочка Вансель