В дивовижному сні розквітає кохання до тебе,
Крізь незримі світи проростає до самого неба,
Міріадами зір розгоряється на небосхилі,
Ароматом п’янить, проти нього ми двоє безсилі.
Ми безкрилі з тобою, лиш з’єднані разом – крилаті!
Жебраки по одному, а поруч коли – ми багаті.
Без твоєї душі і моя – не душа, половина,
Навіть з сонцем яскравим – похмура і сірая днина.
Ні хвилини, ні миті не можу без тебе прожити.
Так не можна! Але ж я не вмію інакше любити.
Віддаю себе всю, без остачі, від краю до краю.
Якщо хочеш, бери! А я кращої втіхи не знаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419880
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)