Я люблю, коли в домі є квіти
Я люблю, коли пахнуть вони.
І коли посміхаються діти
Та співають пташки навесні.
Ще люблю, коли сонечко світить
Сяють зорі на небі вночі.
Я люблю в тишині посидіти
Та до ранку писати вірші.
Мені також зима до вподоби
Морозець та білесенький сніг.
Відпочинуть нехай хлібороби,
Завершивши нелегкий свій біг.
Я люблю, коли ти, моя люба,
Завжди поруч у щасті, біді.
Памятаєш, могутнього дуба
Де в коханні признався тобі.
Я люблю запах свіжоі кави
Рано вранці гарячий напій.
Жартувати люблю для забави
Що ж поробиш, характер такий.
Я люблю твої ніжнії руки
Я люблю обіймати тебе.
Ти не поруч нестерпнії муки
Так жорстоко шматують мене.
Я люблю твою посмішку щиру
Твої очі, любов, доброту.
Я бажаю достатку та миру
Все тому, що тебе я люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2013
автор: Олександр Крутій