[color="#d1105d"][i]Розвіялись всі мрії,
І снігом замело.
Розламані надії
Десь в море віднесло.
Знов серце відітліло,
В душі вже пустота,
Ще рана не зажила
Від розпачу-ножа.
Та ти холодним вітром
Мій розум остудив.
В бокали аж по вінця
Кохання ти налив.
Ти став моїм спасінням,
Ти вкрав мою весну
І без твоїх обіймів
Тепер я не засну.
Ти та полярна зірка
В небесній висоті,
Що правильну дорогу
Вказуєш мені.
Тепер ти мій єдиний,
Ти янгол в темноті.
Підняв на срібні крила,
Не кинув в пустоті.
Я хочу просинаючись
Бачити тебе,
Відчути те тепло,
Що грієш ти мене.
Дарую тобі серце,
Його не відпускай.
Дивись,тримай міцніше.
Прошу,не розбивай...[/i]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2013
автор: Irena Miller