Якби ти тільки знав, скільки всього
Я у твоїх руках вже загубила.
Цей ніжний дотик і твоє тепло…
Я перед ними вже давно безсила.
А ця безцінна, безкінечна мить:
Обійми, поцілунок, мова тіла,
І пристрасть, у якій усе горить…
Ми одне одним, мабуть, захворіли.
А я для тебе, мабуть, ще одна
Із багатьох. І, може, не повинна
Я так п’яніти від твого вина,
Та ти для мене більше, ніж людина.
А я з тобою наче ожила,
А я з тобою тягнуся до неба…
В твоїх очах тепер моя душа.
Вона твоя. Залиш її для себе.
20.04.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420083
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Альбіна Кузів