Падали зорі – вдарив грім
Росла зневіра в силі й до Бога
Друзі покинули – а в тім
Залишилась одна дорога
Душа боліла – рвалася втекти
Остання вже надія покидала
Хотілось просто усе це забути
Та память чомусь не хотіла
Падав , вставав і далі йшов
Каміння гостре і терня брехні
Роздав усю свою любов
А сам розпявся на хресті
Оце й усе ! – кричали фаресеї
Хулили, насміхалися… ревли
Стогнали сонце, місяць, зорі
Коли спасителя свого убили….
Воскркреснув Він – воскреснемо і ми
Для вічності, для Бога, для життя
Усі що йшли тернистими дорогами
У вас щасливе буде мабуття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420124
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Ruslan B.