Злоба та ненависть у катів,
тебе на хрест підняла.
І кожен так тебе ропять хотів
тебе штовхали, били, зневажали...
Ти був для них взірцем!
Сьогодні ворогом їм став...
Із закривавленим лицем,
наш хрест за нас приняв...
Щосили батогами били,
плювали тобі в очі,
тих половину що любили!
Тепер твоєї смерті хочуть...
Докажи, що ти Син Бога?
Що ти насправді є Мессія!
Ах... Скільки було злого,
одна лиш всіх тримала мрія...
Розпяти на Хресті Ісуса,
немов розбійника страшного,
сліпий народ тебе примусив,
на Хрест покласти руки й ноги.
Зкуйовджилось волосся,
скрутилось наче під дощем.
Мовчиш, нічого їш не просиш...
Лише не серці біль та щем.
Вінок із терню дали,
кольки у голову впинались,
тебе невиного жорстоко катували
та твоє тіло підкорялось.
Хай буде твоя воля Боже!
Крізь біль ти промовляв...
Щоб легший ніс Хрест кожен
ти цього лиш бажав.
22 квітня 2013 року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420135
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Ель Демір