Холодні руки гріють самотність,
Я розучилась грати на совість,
У цьому світі гіркого фальшу,
Немає місця голодній правді,
Усе у темній рамці основи,
Питання вічне: "Для чого?, хто ми?"
Ідеш по мокрому тротуару,
Купуєш зранку дешеву каву,
На здачу кілька пряників з медом,
Все ж не багато для щастя треба,
Якийсь занадто він вже солодкий,
Напевне досить вже на сьогодні,
Штучна потреба в гіркому цукрі,
Це ненадовго скоро відпустить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420169
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Кіра Рубінова