І знову плач: розпачливий, вже звичний він для інших,
Гроша не вартий, обернувся жахом,
Якщо хворієш вдруге - не лікують більше?
Страждай сама пораненим знов птахом,
Не скільки від тоѓо, що болем ниють
Пробиті наскрізь груди списом з ядом,
А більш тому, що друг твій не прикриє -
Страждай сама пораненим знов птахом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420227
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: Анастасія Калатур