Сама

Доглянь  мене,  природа  блідо-поранена,
Серце  затихає,  пеленою  зів`ялої    доби
Медом  візьмись  до  рота  ранком  здавлена,
Перцем  дихай,  інієм  в  долонях  гори.

Ти  така  недосяжна,
Ти  немічна  і  заслабка..
Током  дотик  бідолашний
Нитками  плутаєш  себе  сама.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420266
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2013
автор: DethsouL