Земле люба, земле мила, рідна Україно
де б не їхала, не була знов до тебе лину!
На поріг ступити мрію, рідної хатини
обійняти швидше доню, обійняти сина!
У садок зайти рідненький - вже розквітла слива...
Боже милий! Тільки тут я, тільки тут щаслива!
Тільки тут вдихаю щастя я на повні груди
тільки тут живуть найкращі, наймиліші люди!
Земле люба, земле мила, що мене зростила
змогу дай на ноги стати, щоб я тут лишилась
І не їхала нікуди, бо тут моя сила
бо на цій землі своїх я діточок зростила
Не для того їх ростила, щоби залишати
поможи матусю, земле, чужим не вклонятись!
А вклонятися низенько своєму народу
в ріднім краї, в ріднім храмі молитися Богу
За усіх жінок Вкраїнських, котрі там бідують
котрі, земле, за тобою до болю сумують!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420399
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Мирkа