Сова кричала цілу ніч - хтось має вмерти…
І було тяжко на душі, вже зорі меркли,
Летіли душами удаль, яскраві зорі,
І грала хвилями печаль у Чорнім морі.
А ці незвідані шляхи кудись стелились,
Палкі слова, немов сльоза, удаль котились,
І крик сови, як пелена, обняв за груди,
Люблю життя, люблю життя – повірте люди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420408
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Віталій Назарук