Ось і вечір. Кропива
Укрилась росою.
Край дороги стою,
Обійнявшись з вербою.
Місяць кидає світло
На нашу хатину.
Пісню чутно ледь-ледь
Вдалині солов'їну.
Так приємно і тепло,
Мов узимку від пічки.
І берези навколо
Стоять, наче свічки.
І ген-ген за рікою
Все укрите серпанком.
Лиш сонливого сторожа
Чути стукіт киянки.
[i]23.04.2013[/i]
[b]Текст оригіналу:[/b]
Вот уж вечер. Роса
Блестит на крапиве.
Я стою у дороги,
Прислонившись к иве.
От луны свет большой
Прямо на нашу крышу.
Где-то песнь соловья
Вдалеке я слышу.
Хорошо и тепло,
Как зимой у печки.
И березы стоят,
Как большие свечки.
И вдали за рекой,
Видно, за опушкой,
Сонный сторож стучит
Мертвой колотушкой.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420425
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 23.04.2013
автор: Роман Селіверстов