Літають бджоли навкруги,
Повітря пахне цвітом,
І люди ходять мов боги
Своїм прекрасним містом.
Лежить сміття серед алеї,
Смердить великим егоїстом,
Стоїть юнак посеред неї
Неначе хоче сісти…
Туди прийшов він неспроста!
Щоб викинути мізки,
А разом з тим, усе сміття,
Засвідчити, що люди – егоїсти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420431
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Тетяна Власенко