Дитя, що лиш на ноги зіп'ялось,
Мені сказати щось важливе хоче.
Запитує: "А що таке добро?"
- У нього, синку, великодні очі.
Добро не потребує коректур,
Ним неможливо злі діла мережить.
Це щит і меч для совісних натур,
Воно тобі, малий, тепер належить.
Неси його - надбання поколінь -
Тому, хто його конче потребує.
Даруй - і не чекай добра взамін:
Щасливий той, хто не бере - дарує!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420532
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.04.2013
автор: Лариса Журенкова