І знову розквітне ромашковим полем земля,
Пелюстка злетить, що нагадує зоряну долю…
Я пісню складу, де захована мудрість твоя,
І вірш напишу, щоб лишитися завжди з тобою!
Ти пройдеш зі мною нанизані часом роки
Хай ранішній промінь цілує ще зросяні квіти…
Ніколи й нікому дарунків до рук не неси,
Кохання палає, а може кохання й жевріти…
І десь, в чистім полі, злетять до небес журавлі,
Трава засміється квітками в болотистих росах,
І знов заспіває кохання, як ті солов’ї,
Під свіжі, покладені з ранку на лузі покоси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420563
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Віталій Назарук