Я залежна від твоєї посмішки,
Легких наркотиків вже замало.
Так дивно, коли перехожі
Викликати можуть залежність.
Мій день - то суцільне чекання
Твого погляду і ніжного вигину
Губ, що приховують істину:
Ким для тебе я є, хлопчику.
Не закохане серце, не займане.
Просто хочеться інколи доторку
До душі, що у тиші самотності
Забуває, як то бути із іншими.
Літні ночі, зірки, що захоплюють,
Дружній сміх та пляшка червоного.
Я прагну не зійти лише з розуму,
Мати друга, який буде поруч.
Молюся, щоб мене не душило,
Не робило мені так боляче
Відчуття, що ніхто не повернеться,
І у світі я одна самісінька.
Благаю, тільки не йди.
Не лишай мене тут в самотності.
Ти лише перехожий, але
Я залежна від твоєї посмішки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420658
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Майя Котек