Хай всіх боронить скніти в мезозою
І відбиватись лавою в снігах.
Враз ноги помінялись з головою,
І тут все стало на свої місця.
Вже трісла льодовитою корою
Задума, і з'єдналася з водою.
Багато не відпущено в вітрах,
Ще більше є незнано в небесах.
Почав я милуватися красою,
От заблукати би в твоїх лісах,
Поплила б ти на мозкових валах.
І все оце - спричинене тобою.
Зелене світло на твоїх шляхах
Чекати - це позбутися наснаг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420709
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Без Hi