Старенький вітер щастям торгував,
А кинула сім філерів до жменьки.
-Береш собі?Тобі б дешевше дав...
О Боже мій!Який же він старенький.
-Беру для всіх.Я завтра ще куплю,
З тобою я не буду торгуватись.
Лиш залатаю свиточку твою,
Щоб міг ти світом гарний мандрувати.
Вколола палець,кров аж потекла.
-Та ти не вмієш голку ту тримати!
Ця свитка стара,і одна діркА
Не буде совсім вже вбранню мішати!
-Ти полетиш,там холод залетить,
Ти захворієш,хто хоч чаю зробить?
Та ти старий,увесь чомусь тремтиш,
Дивись-по небу місяченько ходить.
-А що тобі купити по світах?
Може-намисто з перлів,що із моря?
-Купи для всіх ти щастячко в містах,
Де не буває зовсім,зовсім горя.
Купи терпіння,мудрості і знань,
Вбери Вкраїну у вінок із квіток.
Зніми терновий з неї ти і стань
Охороняти в ній усіх сиріток.
-Таке бажання?Ну а що тобі?
Я би приніс для тебе особисто...
-А що мені найбільше до душі?..
Напевно-із віршів гарних намисто...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420727
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.04.2013
автор: Відочка Вансель