Мені хочеться розказати тобі про світ,
Про світанки, якими сонце каже «привіт»,
Про морозний туман, і морський соромливий бриз,
Про маршрути, якими краплі летять униз,
Про мереживо, січнем плетене на вікні,
Про метеликів, що злітаються на вогні
(Тих щасливих, що їхні крильця не обгорять),
Про струмки, що із них народжуються моря,
Про веселку, що заглядає в небесну вись,
Про дива, що живуть усюди, лиш озирнись…
Мені хочеться показати тобі життя,
І людей, що горять на спомин своїх звитяг,
І місця, у яких шукають життєвих змін,
І міста, у яких світає під передзвін,
Жовте листя, що вітром витріпане до дір,
І калюжі, в яких відбите світіння зір,
І як голуб туркоче милій про небеса,
І як спокоєм наповняєшся у лісах…
Я хотіла б тебе навчити ловити час,
Пити чашу життя, неначе вино причасть,
Відкладати на завтра рішення непрості,
І упевнено почуватися у житті,
Поважати думки, і мрії – свої й чужі,
Цінувати людей, що друзі – не в мережі,
І тепло, що буває тільки від рідних рук,
І момент, коли друг тобі більшим стає, ніж друг…
Я могла б тобі зекономити помилки,
Передати усе, що бачила за роки,
І забрати усе каміння з твоїх доріг,
Щоб життя тобі, наче килим, лягло до ніг,
Щоби ти розуміла ціну чужим словам,
Щоб частіше була щаслива, аніж права,
Щоб надій убачалось більше, ніж безнадій…
Але доля твоя, тому жити тобі у ній!
І лежать на твоїм шляху ще роки й роки
Щоб відчути життя на запахи і смаки,
Пережити любов, і ніжність, солодкий щем,
Танцювати свій танець пристрасті під дощем,
І ставати мудрішою, вчитися і рости,
Розуміючи, що життя своє твориш ТИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420728
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2013
автор: Ксенислава Крапка