[i]М.[/i]
Дівчино повного місяця, мешканко дивної Ельби,
Дівчино, кожного місяця сходить на річці туман.
Ви у волосся своє вплітаєте срібні перли,
Ніч омиває зірками ваш шовковистий стан.
Дівчино повного місяця, вас неможливо кохати.
Ви забираєте волю…найбільше із того, що мав.
Світло зелених очей, немов найміцніші ґрати
Стримують військо моє простими сплесками трав.
Дівчино повного місяця, ви неймовірно вродливі,
Сонячні промені гаснуть у сяйві такої краси.
Дівчино, ваше ім’я мають писати курсивом,
Брайлевим шрифтом читати прямо з крапель роси.
Дівчино повного місяця, вас неможливо забути.
Голос Ваш тихо гукає. Коритися мушу йому.
Скільки б я не шукав, не знайдеться протиотрута,
Вічно мої кораблі будуть шукати пітьму.
P.S. Бюргерський спокій недосяжний закоханій людині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420763
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 25.04.2013
автор: Олександр Ткачинський