Замальовка про не нормальне
- "Ей ,ви, задні ряди досить корчити розумні хлібала, оплачуйте проїзд". Ці сидіння бачили багато красивих людських місць, тож вони професіонали, і їхня праця повинна бути закріплена фінансовою підтримкою. Коли вони одні, вони бідують. Безкрайня матеріальна розбещеність. Це скажена проститутка захопила душі закодованих людей. Бездротові мережі, надягають кайдани на вільне особисте життя. Благаю, не покидайте духовний стан, не перетворюйтесь на підгодованих щенят. Ціни, цифри, нулі. Нулі це не цифри. "Не" це не "це". Здається краще пірнути в солом'яну мрію, знайти там той під'їзд в якому плачеш не від того що описали майно, а від того що майна вже як гора лайна, і діти і онуки забезпечені в майбутньому. Можна не паритися, і дуріти від радості, з солоною водою на щоках. Чудова фантастика, але не думайте що такого не існує. Скінчилося. Розбилося… Розрахунок від злого посланця отримую в кінці кінців. Дякувати їм, ми видресирувані динозаври. Ми досі ходимо, а за пагорбом звалище зламаних. Кості просять сили встати. Бідні, тут ніхто на це не здатний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420809
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2013
автор: Максим Жембровський