Колись у полі бачив я,
В спекотній день, сонце в зеніті.
Ми з хлопцями пасли телиць,
І ласували полуниці.
Тут раптом вітер налетів,
Приніс малесеньку хмаринку,
І дощ пішов як із відра,
Ні, наче з лійки, за хвилинку.
І ми побігли регочи,
Навперебій, я був хуткіше,
Забіг у дощ, постояв там,
А потім крок, і я вже вийшов.
Така природна дивина.
Кордон дощу перед тобою,
Ти зразу мокрий і сухий,
Веселка в небі надімною.
Таке було в моїм житті,
Я пам'ятаю дуже добре,
Але не думав я тоді,
Що вірш я напишу сьогодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420837
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 25.04.2013
автор: Дикун