В калюжі черевичок загубився –
Лакований, з малесенької ніжки.
Хтозна, як він в болоті опинився,
Але не засмутився ані трішки!
Виблискує і сяє ніжним глянцем,
До перехожих бісики пускає.
Вони його вважають твані бранцем,
Та він того серйозно не сприймає.
Масне багно йому – цілющі ванни!
А що самотній залишивсь, без пари,
Так то печаль замріяної панни,
Що губить повсякчас аксесуари.
Гарненький черевичок у калюжі
Лишився чистим – незнищенна врода!
Хай заздрять чи жаліють «небайдужі» –
Для нього це захоплива пригода!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420974
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)