Таке життя тепер настало,
Що вибирай – чи хліб, чи сало
Уже не пляшка, а чикушка,
Одна на трьох і у дві кружки.
Забив на сполох торгаш Дмитер:
Пора у найми йти робити!
Ходив-просив (просити вміє!)
Забрали чайника в Росію.
А новачка в тотій бригаді
Пошити в дурні завжди раді.
Ото вчіпились до небоги,
Що в него з чуба ростут роги:
«Хлоп без любови проживе,
а жінка сохне, поки жде.
Що їй, півроку дівувати?
Чи має в тебе сі спитати?
Ти віриш Дмитре чи не віриш,
Ади сюрпризом як приїдеш
Зайди тохосенько до хати
І ввидиш сам, що хочеш знати"
Приїхав Дмитер за півроку.
Заріс, змарнів, але нівроку
Таскає сумку за плечима,
По хаті бігає очима:
На кухні вже столи накриті,
Двері у спаленьку відкриті...
"Невже жона мене чекає?"
Їде у спальну, уявляє…
О Боже, що то лежить долі?
Переплелися тіла голі!
Утік з киплячими думками,
Вхопив шо було під руками,
Шугнув у спальню на ту купу
...вилку встромив хлопови в дупу!
Стоїт під хатов, курит злосно
З ноги на ногу, в серці млосно:
"Курва та жінка, я невдаха
А хто той лисий бідолаха?"
«О радість моя! Ти? Вернувся?"
Закляк Дмитро, чи схаменувся
"То ти не в хаті була? Звідки...?"
«По чвертку бігла до сусідки.
Їсти є що, нема горівки,
А то твій брат приїхав з жінков!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421012
Рубрика: Гумореска
дата надходження 26.04.2013
автор: Оля Бреславська