Донька і мати - вишенька на гілці,
Стигле колосся і мале зерня.
Душевний звук у чарівній сопілці,
Тепле проміння в небесах зрання.
Дороги дві з уквітчаного дому,
Тут біль і радість порівну на двох.
Як береги з курсуючим поромом,
Як повісті глава і епілог.
Обличчя два у морі перехожих,
Суть невід’ємна, небо і земля.
Матуся мила, як на тебе схожа!
От тільки доля в кожної своя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421063
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Любов Чернуха