Вийшла в двір, залюбки
Небо взором своїм обійняла.
Наче два літаки,
Лель із лелькою в небі літали.
Погляд цвяхом припав
До широких крилець чорно-білих.
Лельці лель щось шептав,
Ніс кохання на крилах сп’янілих.
А вона легко так
Піднімалась високо угору.
В небі сонце-мідяк
Слало промені ясні в цю пору.
Лелька в променях цих,
Мов цариця небесна сіяла.
Навіть вітер притих,
Коли "так" боцюнові казала.
Лель, лелька, боцюн - лелека.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421152
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.04.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)