Парнас, Парнас*! Висока гірка,
Можливо, декому - мета,
Комусь - на груди орден-зірка,
Чи тільки з бублика лиш дірка,
А де поезія свята?
Така тендітна, не політик,
І миру хоче на землі,
А думка тягне, як магнітик,
Угору! Наче журавлі
Махнули крилами і вільні...
Реальність гірша і сумна,
Бо звинувачення всім спільні:
Раби! І наша в тім вина,
Бо поки хата буде скраю
А хист лиш в ліриці стрункий,
Не мати щастя в ріднім краю
І смак життя - полин гіркий...
Парнас, Парнас! Відома гірка,
Зломила декому хребта,
Бо слави хтів, як кінозірка,
Не цінність мати, а оцінку,
Де вірші я Вас запита?
Такі чудові, не злочинні,
Аж млію враженням одним,
А погляд променем первинним
Біліє! Наче поруч з ним
Прекрасне, вічне і знайоме...
А, може, це трагічний сон?
І все, що є в нас - невагоме
Й пусте, як холостий патрон?
Бо поки влада - то розбійник,
А хист - здобуток для руки,
Не йде вперед життя годинник
І під вікном - одні круки...
Парнас, Парнас! Звичайна гірка,
То Аполлону дивина,
Напевно втратили ми мірку,
А, може, відчинить кватирку?
Щоб мудрих віршів сивина,
Така приємна, незрадлива,
У серце з подихом ввійшла,
Як те повітря після зливи
Надій! І знову віднайшла
Правдиву риму сьогодення...
То, кажеш, лірика лишень?
Чому ж усе моє натхнення
Сумних навіяло пісень?
Коли ж людина зрозуміє,
Що хист - святий і божий дар,
Який коханням в нас жевріє?
А тіло - просто інвентар...
27.04.2013
Парнас (грец.) —
гірський масив у середній частині Греції. За міфами,
одне з місць перебування Аполлона та муз, святилище поезії.
У переносному значенні Парнас — світ поезії.
Рафаэль Санти –
Фреска *Станца делла Сеньятура* - *Парнас*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421177
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.04.2013
автор: Serg