Ти став об’єктом моїх зізнань,
В жіноче серце орлом влетів.
Ти ніжну пристрасть в душі зіткав
Зі слів бентежних і почуттів.
Я насолоду знайшла в тобі,
Згубила спокій від вуст палких.
Твій погляд сонячно-голубий
Повис над серцем, мов сталактит.
Загадка долі торкнулась пліч,
Знайшовши жертву серед Ірин.
Ми не зустрінемось віч-на-віч –
Одної річки – два береги.
Я заблукала в твоїх очах,
Та ти від трепету не згорів.
Промінчик щастя в душі зачах,
Як блиск найдальшої фальш-зорі.
Не підібрала, на жаль, ключів.
З сердець не вийшов єдиний сплав.
Все ж, Богу вдячна за злет душі
І почуття, що мені послав.
27.04.2013р.
© Copyright: Ирина Визняк, 2013
Свидетельство о публикации №113042710849
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421342
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2013
автор: *ИРЕНА*