Чи бачили ви, як стікають
по краплі роки ?
Чи бачили ви, як меркне,
минувши, краса ?
Не в одночас, - але меркне …
Той згин вороних , чорних брів,
Той погляд в незвідану даль,
Той вираз очей, невідома печаль.
Давня печаль, що стає з часом яв’ю,
Яв’ю нажаль не для всіх
Хто ж знає ? , - добро це,
Чи задавнений гріх.
Прожити, як довше,
Чи ж знаєм, що там ?,
А там вже не ми,
не молоді .
Що лячно ? , - це факт,
признайся собі .
Відміряна кожному
стежка своя
І десь там твоя ...
Не песимізм це, -
За ближніми жаль,
Були молодими, -
Сьогодні печаль …
Не чорна, а сіра,
Чи ж легше ? , -
не знаю,
Я фото вивчаю
старе на стіні ,
Той сумно мені
Від того , що було,
Від того, що є ...
Чому так безжальна природа ?, -
Це ж творіння твоє .
26.04.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421516
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Олекса Терен