Ти кажеш, що я дивна, слухаю Земфіру,
Тікаю з вітром, ділюсь з ним думками.
А я лиш теплий шепіт кольору ванілі,
Переступлю межу і розжену тумани.
Уже давно відстала я від моди,
Не знаю, чи буду колись в Парижі.
Гортаю книгу спогадів зимових,
Прошу у музики додати краплю сили.
[img][/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421529
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.04.2013
автор: Надвідна Лілія