Старенька хата прадіда мого
Схилилась у мовчанні павутиння
Хто в руки дасть тобі ціпок?
І бік підтягне?
Поріг у тузі розваливсь
Малина красно спіє,
Вужем під двері поповзла,
просилась у господу.
Горіх... господар у дворі
Він ліку літ не знає,
Розрісся...вперся в дах
Стареньку в землю заганяє.
Убога знала рід дідів!,
Як зараз пам"ятаю...
Сидить... латає, прадід лаптєвик
І всюди гвізді дерев"яні,...
І мур, старезний дідуган,
Додолу похиливсь
Йому б шеренгу порівнять,
А рід в містах зашився.
Спориш під росами упивсь
Стежину заховав від люду.
Тут білочка своя рідня
І горностай сусіда.
А солов"ї,сім"я, в шовковицях на гіллі
Сопрано видало сповна,
Цих птахів божих.
Вікно кривляє вітражі
Відбитки пам"яті живого
У хаті... піч схилила плечі в сивині
Росою плаче в стінах.
Час невблаганий поміж нас...
Рушійна сила
Все надбане колись,як ми
Заляже прахом тлінним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421609
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Плискас Нина