Дві частини душі у мені назавжди заблукали,
Мов покинуті в морі і розбиті об берег човни.
Я покличу обох, філіжаночку випити кави,
Щоб в гірчинці її на мить розчинились вони.
Я покличу обох, щоб сидіти й спокійно чекати.
А вони хай ідуть, якщо ні, то - пишуть листи.
Та не треба мабуть надію даремно плекати
Бо було що було, є ж лиш спогад й іржаві хрести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421712
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Крижанівський Олександр