На вулицях свято, а серце Ісусове
Стискує біль від жалю.
Стільки минуло, а Він все однаково
Просить Отця: " Я молю...
Ще потерпи, треба час, щоб покаятись,
Щоб відкривались серця.
Ти не бажаєш, Я знаю, Мій Отче,
Смерті людської - кінця!
Серце Твоє любов’ю наповнене,
В якої не має застав,
Хай же вона серця їх заповнить,
Щоб кожен з людей її знав!
Вона принесе для них дихання нове,
І гарні Твої почуття! -
Цураються потім лихого і злого,
І цим прикрашають життя.
Ти чуєш, говорять: - Воскрес Я! Воскрес Я!-
То дай їм не тільки казать!
Дай серцю людському велике бажання
Зі Мною зустрітись і взнать.
Воскреслий був вчора, воскреслий сьогодні,
Воскреслий і завтра, завжди...
О, Отче Мій рідний, Ти маєш терпіння,
Дай людям принести плоди!
Плоди, які серцю Твоєму жадані,
Плоди, які завжди Ти ждав...
Дай людям прозріти, звернутись до Тебе...
Спасибі за тих, що вже дав!"
23.04.2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421771
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: Людмила Дзвонок