Чому нас з Тобою звела на мить Доля

У  Середмісті  очей  своїх  блиском,
Мене  полонила  Ти  без  зусилля
Незнана  пісня  лунає  над  містом,
Тепло  надвечірнє  пробуджує  мрії.

Чому  нас  з  Тобою  звела  на  мить  Доля
Я  лише  чужинець    у  вибраних  колі…
Ти  не  помічаєш  –  захоплена  грою,
А  я  все  ловлю,  все  лювлю,  все  ловлю
Рух  тіла  твого.
Затримай,  затримай,  затримай  на  мені
Свій  звабливий  погляд.

Нічна  прохолода  дарує  нагоду
Разом  з  Тобою  іти  Древнім  Львовом.
Не  спитить  рідне  місто,  твій  дім  надто  близько.
Всі  лінії  Долі    -  теплом  у  долонях

Чому  нас  з  Тобою  звела  на  мить  Доля
Я  лише  чужинець    у  вибраних  колі…
Ти  не  помічаєш  –  захоплена  грою,
А  я  все  ловлю,  все  лювлю,  все  ловлю
Рух  тіла  твого.
Затримай,  затримай,  затримай  на  мені
Свій  звабливий  погляд.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421836
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2013
автор: ABIV