дві постаті тримають руку у руці
дві постаті чорні…матір і дочка
дві емоції…страх і любов до всього
12 годин…12 площин…12 поверхів
на межі від червонного до чорного
я більше не хочу адаптовуватися до
бути ближчою до вас
бути поряд з дітьми яких
ніколи не бачила крім снів
космополітизм зїдає мою релігію
мою національність, моє-твоє життя
забути кількість сходинок і ніж
забути зашморг і шоу
забути банальні битовушні сторінки
давно згнилого дитячого альбому
ви думаєте я боюся смерті…
ви думаєте у мене є шанс…
я виборола його 20 років тому
прощайте…кам’яную себе у паперовій стіні
відсилаю листівкою шматки свого волосся
роблю відбитки рук на асфальті міста припять
пробачте любі…дорогі…прекрасні…пробачте…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421861
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 30.04.2013
автор: indraudxa